Тема: Українські писанки. Створити ескіз “Великодньої писанки”.

Мета. Ознайомити з символікою орнаментів, кольорів у писанкарстві; ознайомити з писанками різних регіонів України. Учити цінувати красу, створену руками народних майстрів. Розвивати інтерес до пізнання народного мініатюрного живопису України. Виховувати повагу до культурної спадщини народу, традицій, звичаїв; виховувати любов до прекрасного.

Тип уроку. Комбінований.

Форма проведення. Урок-мандрівка.

Обладнання: для вчителя – роздатковий матеріал, ПК, проектор, диск з презентацією «Великодня писанка», аудіозапис Й. Бах «Пасхальна кантата», зразки робіт;

для учнів – аркуш паперу, графітовий олівець, гумка, фарби гуашеві, кольорові олівці, ручки тощо.

Мистецтво

має виключну якість – воскрешати

минуле, змальовувати майбутнє

 

Олександр Дейнека

 

Хід уроку:

І.Організаційна частина. Повідомлення теми й мети уроку.

Вчитель. Діти, сьогодні ми з вами помандруємо у світ писанкарства. Пригадаємо що таке писанка, як вона з’явилася, як її виготовляють. Тема уроку “Українські писанки. Створити ескіз “Великодньої писанки”.(слайд 1)

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Людина здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками - символами, в яких відображалися і подяка, і прохання – так почалися створюватися перші писанки, ще до народження Христа.(слайд 2)

Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, достаток, щастя, здоров’я та захищають людину від усього злого.(слайд 3)

Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно - прикладного мистецтва. Різні народи світу шанували яйце і мали свої традиції його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, навколо нього було створено безліч міфів, легенд індійськими племенами Північної і Південної Америки. Але українці найбільш виразно зуміли донести до нас свої уявлення про життя за допомогою писанки. В Україні на Івано -Франківщині в місті Коломиї стоїть музей писанки, у селі Доброгостів. За сприяння української діаспори в Канаді було споруджено пам’ятник писанці, його висота – 10м.(слайд 4)

Майстерність художнього вивершення української писанки, багатство сюжетних і орнаментально-декоративних композицій, неповторність кольорових гам – усе це поєднує давнє, традиційне і вічно молоде рукомесництво, котре не поступається перед знаменитими китайськими та японськими малярськими мініатюрами. У передмові до альбому «Пише писанки бабуня, пише мама, пишу я» народознавець В. Скуратівський висловив таку думку щодо краси писанок: «Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце у пантеоні цивілізованих націй».(слайд 5)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. У дохристиянські часи писанку розписували до свята весни, яке мало назву Великдень і святкувалося в березні на рівнодення, а за християнства – до свята воскресіння Ісуса Христа.

В давнину вважалося, що писанка – це не просто яйце, а й оберіг від злих сил, запорука щастя і добробуту. Правильно написана писанка вважалася могутнім універсальним талісманом, що оберігав людину. Написання писанок супроводжувалося певними обрядами. Впроваджувати довільні, нетрадиційні елементи не дозволялося так само, як не можна було змінювати слів молитви, тому що тоді писанка втрачає силу амулета.

Про виникнення писанок існує багато легенд та переказів. Послухаємо одну з легенд.

Учень. Існує легенда, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, то з ран його потекла кров. Вона крапала на землю і перетворилась на червоні крашанки. А сльози Матері Божої, яка в цей час стояла під хрестом і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалась на чудову писанку.

Зібравши всі писанки та крашанки в хустку, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустки розкотилися по всьому світові.

Вчитель. Слово «писанка» походить від «писати», «писання». Для її виготовлення слід мати віск, писачок, фарбу. Наші предки готували фарбу із кори яблуні-дички, дуба, вільхи, з лушпиння цибулі, соняшника, зі звіробою, молодого барвінку, каштанового листя та інших природних складників. Колір також мав значення.(слайд 6)

Червоний – колір життя, радості, любові.

Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, життя, тепла.

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Синій – символ неба, простору, вітру, здоров’я.

Білий – чистота і невинність.

Бронзовий, коричневий – багата земля, її врожай, щедрість до людини.

Чорний – означав дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння, негода, буря.(слайд 7)

Вчитель. Орнамент у писанках залежно від того, що на них зображено, є:

• -Рослинний;

• -Тваринний;

• -Геометричний;

• -Побутовий.(слайд 8)

Ці орнаменти – не просто малюнки, а таємничі знаки-символи, якими наші предки спілкувалися з природою, всесвітом. Весняно-великодні писанки принесли до нас різні прадавні знаки й символи в декоративних мотивах. Абсолютна більшість елементів і символів декоративного розпису українських писанок, безперечно, прадавнього походження, і всі вони були знаками тієї чи іншої природної, незрозумілої для наших предків сили. Сьогодні лише деякі знаки й символи можна пов,язати з тим чи іншим віруванням, божеством. Одначе клопітка праця вчених, дослідження різних археологічних знахідок, текстів стародавніх пісень, інших жанрів українського фольклору дали змогу розкрити зміст окремих знаків, символів, деталей орнаменту писанок, вишивки, кераміки тощо.

Безконечник чи кривулька – символ води та нескінченності на Землі.

Сонце – символ світла, тепла, життя.

Спіраль символізує змія, порядок і плин часу.

Блискавка є символом небесного вогню.

Грабельки символізують дощ.

Олень символізує довге життя та заможність.

Кінь – це сила і витривалість.

Сосонка є знаком земної рослинності.

Дерево життя символізує розвиток роду – батько, мати, дитина.

Богиня Берегиня – це володарка неба і всієї природи.(слайд 9-16)

Готували писанки не тільки до Великодня, а й до інших свят:

• на Стрітення – 14 лютого – три писанки з хрестами;

• до Масляної – рожі, зірки;

• на Сорок Святих – 22 березня – 40 клинців;

• на Благовіщення – 7 квітня – рослинні візерунки;

• на свято Вербної неділі – гілка верби, усі візерунки;

• на Великдень – усі візерунки;

• на Провідну неділю – темні кольори;

• на Вознесіння – зірки, сонце, дерева. (слайд 17)

Вчитель. Кожний регіон України мав свої відповідні знаки-символи та кольори. В одних регіонах переважали рослинні орнаменти, в інших – геометричні, а в деяких поєднувалися рослинні з геометричними, чи тваринні з рослинними. В одних регіонах переважали світлі кольори, а в інших – темні, або поєднання світлих з темними.

Вчитель. В залежності від способу виготовлення писанки бувають:

Учень: До великоднього свята

В кожнім краї залюбки

І бабусі, і малята

Розписують писанки.

Знаки сосонки і хвилів,

Берегині і стожар

На яйце вощить уміло

Наш вкаїнський писанкар.

Жар калини, літ лебідки,

Знак Хрещатій і зірки-

Розфарбовують так дітки

В Закарпатті писанки.

 

IV. Практична діяльність учнів.

-крашанка – яйце зафарбоване в один колір;

-дряпанка (шкрябанка, різьбянка) – це яйце з темною шкаралупою, на поверхні якого орнамент наноситься гострим предметом, продряпують малюнок;

-крапанка – писанка з крапками одного чи кількох кольорів;

-мальованка – яйце розмальоване фарбами за допомогою пензля;

-восківка -бісерка – яйце покрите тонким шаром воску, в який втискається бісер;

-писанка – яйце розписане за допомогою писачка та воску. (слайд 18)

На класній дошці вчитель зображує способи розташування орнаментів на писанках.

Вчитель. Діти у вас у підручника і на партах є роздавальний матеріал з різноманітними знаками-символами. Ці символи ви можете використовувати у своїх роботах.

Послідовність виконання роботи:

1. оберіть одну із запропонованих у підручнику або роздатковому матеріалі схем традиційного розпису писанок.

2. визначте, якими кольорами ви будете користуватися. (Традиційні - жовтий, помаранчевий, червоний, чорний.)

3. на аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення, намалюйте збільшений силует яйця.

4. почніть наносити кольори з найсвітлішого, як у справжній писанці.

(слайд 19)

V. Закріплення нових знань і вмінь.

Учні розв’язують кросворд. (слайд 20)

VI. Завершення уроку.

Учитель організовує виставку учнівських робіт “Великодня писанка”.. Аналізує та оцінює діяльність учнів на уроці. Підводить підсумки.

VII. Домашнє завдання.

Поки що ми тільки доторкнулись до таємниць створення писанок, але ми ще повернемось до цієї теми не один раз. Вдома спробуйте напередодні Великодня застосувати знання на практиці.

 

 

КРОСВОРД

 

1. Як називається яйце прикрашене точками? (Крапанка.)

2. Із страстями кого в християнській релігії пов’язані традиції орнаментації яєць? (Христа.)

3. Символом чого в язичницьких культурах було яйце?(Сонця.)

4. Як називається гладко фарбоване в один колір яйце?( Крашанка.)

5. Як називається яйце, оздоблене видряпаним гострим предметом малюнком?( Дряпанка.)

6. Малюнок, виконаний фарбами і пензлем, що це? (Мальованка.)

7. Як називається інструмент для виготовлення писанок? (Писачок.)

8. Відгадайте загадку:

Що за дивні яєчка наша курочка знесла!

Намальовано гніздечко, ще й пташиночка мала.

Навкруги барвисті квіти, жовті, сині, гілочки.

Чи здогадуєтесь, діти, що це? Певно…(Писанка). (слайд 21-23)

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Витинанка – вид народного мистецтва. Виконання композиції « Дерево життя».

Мета: дати поняття про мистецтво витинанки; показати виникнення, становлення та розвиток цього мистецтва в Україні; формувати навички виготовлення витинанок; виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої краси навколишнього світу через створення художнього образу засобами витинанки та естетичне

ставлення до народного мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: витинання.

Обладнання: кольоровий папір, картон, клей ПВА, ножиці, простий олівець, гумка.

Зоровий ряд: репродукції витинанок П. Глущенко,М. Павлової та інших майстрів, роботи учнів і вчителя.

 Музичний ряд: аудіозапис творів віденськикомпозиторів – В. Моцарта, Л. Бетховена,Ф. Шуберта.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Слово вчителя.

Сьогодні на нас чекає подорож у чарівний світ народного декоративного мистецтва – Світ Витинанки. Мабуть, не всі знають, що в кожному аркуші паперу ховаються витинанки – невидимки. Як же їх виманити звідти? Раніше це робили так: фарбували папір соком з ягід бузини або червоного буряка, а вже потім почали витинати, виманювати з паперу візерунки, квіти, сонечка. Ними прикрашали в домівках печі, стіни, вікна, мисники. Витинанки пов’язували з основними подіями в житті селянина, і кожній відповідала певна традиційна композиція. До жнив клеїли врожайну, на заручини –заквітчану, яку потім змінювали на весільну. От і ви, мабуть, уперше познайомилися із цім стародавнім видом декоративно – прикладного мистецтва, коли вирізали сніжинки до Нового року.

Сьогодні ми познайомимося з історією виникнення витинанок й навчимося техніки витинання.

( Робота зі словником)

Витинанки – орнаментальні й фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення походить і термін.

 

IV. Пояснення нового матеріалу

Цікава історія виникнення витинанок. Надамо слово групі краєзнавців – пошуковців, які підготували нам цікавий матеріал про витинанку.

Виступи дітей

 

1 учень. Перші витинанки зі шкіри прикрашали одяг людини, взуття та інші речі ще задовго до того, як люди винайшли папір. Архітектурні знахідки датують появу ажурних візерунків зі шкіри та хутра V ст. до н е. Перші паперові прикраси пов’язані з Китаєм, а саме із винаходом паперу. Письмові згадки про них зустрічаються в VII – XII cт. У ХІІІ ст. ажурні вироби з паперу з’явилися в Персії, а у ХV ст. через Туреччину потрапили в Європу. В Україні витинанки з’явилися в середині ХІХ ст. Папір був значно дешевший за тканину, і селяни охоче прикрашали витинанками свої оселі.

2 учень. За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяють на ажурні ( зображення міститься в прорізах) і силуетні ( зображення виступає силуетом), одинарні (виготовленні з одного аркуша паперу), складні (аплікаційні – з кількох аркушів паперу).

( Демонстрація витинанок різноманітних груп)

3 учень. Силуетні витинанки, де зображувались пташки, вершники, ляльки тощо ще називаються фігурками. Такі узагальнені фігурні зображення в кожному регіоні мали інші назви-« лялечки», « баби», «хлопці», « козаки» та

« постаті». Іграшки – це витинанки яскраво вираженого декоративного і тематичного характеру. Такі витинанки були ілюстраціями до казокта оповідань.

Учитель.

Є ще одна група витинанок – це Дерева – група витинанок, що охоплює кілька композиційних типів настінних прикрас дзеркальної симетрії: дерево, дерево з пташками, гілка, букет, вазон, квітка.

Робота над формуванням навичок і вмінь

Учитель малює на дошці дерево, показує лінію складання

паперу, вздовж якої потрібно робити ажурні прорізи.

Необхідно продемонструвати, як треба вирізати той чи інший елемент. Крона дерева має бути широкою. Це дає велику можливість

для витинання. Вирізувати слід спочатку маленькі деталі, а потім – більші. Перед тим як наклеїти витинанку на картон, необхідно взяти до уваги на характер колірних поєднань паперу та картону ( жовто – зелений, біло – синій, біло чорний).

V. Практична робота.Учитель проводить інструктаж з техніки безпеки при роботі ножицями.

Учні працюють під контролем учителя, при необхідності він надає їм індивідуальну допомогу.

VI. Закріплення нових знань і вмінь

Опитування.

Який твір народного декоративного – прикладного мистецтва називають витинанкою?

У якій країні виникли перші паперові прикраси?

З якою метою створювали витинанки?

Як поділяються витинанки за технологічними та художніми особливостями?

Які витинанки ми сьогодні зробили?

 

VII. Підсумок уроку

Учитель оцінює учнівські роботи, звертаючи увагу на їхню оригінальність, правильність вирішення композиції, та демонструє найкращі.